І потіснить нинішніх лідерів - Росію і Саудівську Аравію. По крайней мере, все це входить в плани президента США Дональда Трампа, старанно намагається виконати власні обіцянки, щедро роздаються населенню перед обранням на посаду президента. Про те, що Трамп зовсім навіть не жартує, може свідчити опублікований Бюро з управління енергією океану проект плану виділення та оренди ділянок на американському шельфі для розвідки і видобутку нафти і газу. Програма запланована на 2019 - 2024 роки. За своїми масштабами вона перевершує колишню програму, затверджену Бараком Обамою на 2017 - 2022 рр. в п'ять разів. В ході її реалізації, до 2024 г. американським нафтогазовим компаніям буде надано 47 ділянок загальною площею 4 млн кв. км, з сумарним обсягом запасів в 90 млрд барелів нафти і 319 трлн кубометрів газу. Аукціонні торги за право оренди ділянок почнуться в 2019-го і триватимуть до 2023 року. В результаті під видобуток нафти і газу буде надано практично всі атлантичне і тихоокеанське узбережжя і Мексиканську затоку. Недоторканою залишиться тільки невелика частина американського шельфу північно-Алеутські басейну біля узбережжя Аляски. За заявами самого Трампа, метою програми з одного боку є зміцнення позицій США в якості світового лідера в енергетиці, з іншого - підтримку низьких цін на енергоносії, заради "благополуччя американських домогосподарств". Представлений план передачі американського шельфу нафтовим компаніям - частина стратегії енергетичної безпеки, прийнятої Білим домом незабаром після перемоги Трампа на президентських виборах. За словами міністра внутрішніх справ США Райана Зіньці, передача практично всього американського шельфу під видобуток нафти необхідна для того, щоб "зробити США найбільшої енергетичної супердержавою". Будучи неттоімпортерамі нафти, США взялися за розвиток нафто- і газовидобутку відносно недавно. Але завдяки розвитку сланцевих технологій, за останні 11 років вони змогли подвоїти обсяги власного видобутку, які досягли до кінця 2017 р. 9,782 млн барелів на добу. За розрахунками Міненерго США, за рік видобуток повинен буде збільшитися до 10,23 млн барелів нафти в день, що дозволить випередити Саудівську Аравію. До 2025 року, згідно з прогнозами Міжнародного Енергетичного агентства видобуток нафти і газового конденсату досягне рівня в 16,9 млн барелів на добу. Це дозволить США закріпити за собою статус абсолютного лідера на ринку енергоносіїв. Наскільки можуть бути реалізовані грандіозні плани американського президента? Чіткої й однозначної відповіді на це питання не існує. З одного боку, ідея перетворення США в нафтову імперію має всі шанси здобути в країні більшої популярності.
Багаторічні обмеження на видобуток нафти на території країни призвели до зростання її залежності від зовнішніх постачальників, що з часом стало йти врозріз з політичною лінією Білого дому. Набуття нафтової незалежності розв'язує руки не лише американським політикам, а й значною мірою американському бізнесу, так як сприяє зниженню його витрат. З іншого боку, масоване обробіток нафтових полів уздовж всього узбережжя США не викликає захоплення в більшості прибережних штатів. Рішуче проти проекту виступають влади штатів на тихоокеанському узбережжі, а також Флориди, Північної Кароліни і Вірджинії. Американці добре пам'ятають трагічні наслідки аварії на нафтовій платформі компанії ВР в Мексиканській затоці, що обернулася екологічною катастрофою континентального масштабу.
Як не дивно, не в захваті від ідеї Трампа і багато американських нафтовики. "Таке рішення Трампа в черговий раз показує його прагнення стрибнути вище голови, показати свої лідерські позиції, - пояснив" Ранку "провідний аналітик компанії Amarkets Артем Дєєв. - Збільшення числа бурових установок по видобутку нафти і газу буде сприяти зниженню ціни на нафту і газ. Таке рішення ставить під загрозу не тільки світовий ринок нафти і газу, але, перш за все, б'є по американським компаніям, багато з яких не витримають низької ціни і будуть змушені припинити свою діяльність ".
Не варто також забувати і те, що задумані зміни вимагають значних витрат часу. Тільки розподіл ділянок буде проходити з 2019 р. по 2023-й. Після цього, потрібен час на дорозвідку запасів, пошук фінансування і початок видобутку.
У підсумку весь технологічний цикл може затягнутися на роки.
Тим часом в сучасному світі активно ведуться розробки і пошук альтернативних джерел енергії, та в ряді країн, включаючи самі США, в цьому напрямку досягнуто відчутний прогрес.
Все це означає, що вже через три - п'ять років загальна потреба в нафтогазовому паливі в найбільш розвинених країнах почне не рости, а скорочуватися. Більш того, потреба в вуглеводневому паливі може почати скорочуватися і в самих США.
Звичайно, говорити про повне зникнення попиту на нафту і газ в найближчі 15 - 20 років говорити безглуздо, але і настільки високими, як сьогодні ціни на вуглеводні вже навряд чи будуть.
У свою чергу, шельфовая видобуток є однією з найбільш дорогих технологій, в порівнянні з видобутком на суші і навіть зі сланцевими технологіями.
З усього цього можна зробити висновок, що грандіозна ідея Трампа, покликана перетворити США в головну світову бензоколонку, за рахунок розвитку видобутку нафти і газу на американському шельфі, виглядає безнадійно запізнилася.
Безумовно, видобуток вуглеводнів на шельфі обох океанів, що омивають США, рано чи пізно почнеться. Але це вже навряд чи дозволить кардинально змінити глобальні енергетичні тренди, націлені на майбутнє. У них нафти і газу відведено не так вже й багато місця.