Проведення в Україні глибокої валютної лібералізації може стати фінансовим експериментом, за який згодом ніхто не захоче відповідати, пише в своїй статті для ZN. UA доктор економічних наук Сергій Кораблін.

Автор уточнює, що мова йде не про спрощення валютного законодавства, потреба в якому назріла давно, а про "інноваціях", що стосуються виведення з страждає від кризи і війни країни вітчизняного капіталу.

"Коли НБУ стимулює інвестиції в іноземні цінні папери, мимоволі виникає питання: нам нікуди дівати валюту? У нас зникла загроза для курсу і цін? Держава не знає, що треба імпортувати технології і заводи? Чи не відає, як це робити? Або відповідь знову лежить на Кайманових і Віргінських островах?

", - задається питанням експерт.

За його словами, подібні питання провокує, зокрема постанову НБУ №406 від 22 листопада 2016 р. , А також Концепція нового валютного регулювання Нацбанку.

"Думка про те, що треба дозволити вільне виведення з країни валюти, щоб вона потім ... до нас повернулася, не нова. Єдино, неясно, навіщо ми тоді просимо кредити у МВФ? Зняли б всі заборони, і, дивись, Україна затопило б доларами з євро ", - відзначає Кораблін.