Київ намірився позбутися від уранової залежності від Москви. Українська влада збираються наростити обсяги видобутку радіоактивної речовини, закуповувати ядерне паливо за океаном і зберігати радіоактивні відходи на своїй території - аби не платити Росії. Однак ставка на ядерний потенціал продиктована виключно політичними амбіціями, а не здоровим глуздом. Досить того, що у країни елементарно немає грошей на те, щоб дістати уран з-під землі.
Залізничні контейнери для відпрацьованого ядерного палива в сховищі ядерного палива поруч з Чорнобильською АЕС. Фото: Zuma / TASS Підвищений інтерес до уранової проблеми позначив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. На думку чиновника, власна розробка радіоактивного палива допоможе країні стати енергетично незалежною. "Виробляти у себе вдома все ж краще, оскільки це робочі місця і можливості, і цінова політика відповідна", - заявив він.
За підрахунками МАГАТЕ, Україна володіє запасами в 235 тис. тонн уранової руди (з них підтвердженими є 63 тис. тонн). Потреби країни складають 2,5 тис. тонн на рік. Тобто покладів має вистачити на сто років. Сьогодні українські уранові шахти щорічно видають на гора 1 тис. тонн. Ще 1,5 тис. тонн доводиться закуповувати за кордоном, тобто в Росії.
Офіційний Київ називає одним зі своїх головних пріоритетів енергетичну незалежність від РФ. Тому уряд згідно на все, щоб тільки не купувати ядерне паливо у північно-східного сусіда. Миколаївська обласна рада, на території якої знаходяться найбільші українські поклади урану, вже видав дозвіл на їх посилену розробку. Є лише одна заковика: українському бюджету грошей не вистачає навіть на оплату газових рахунків, що вже говорити про видобуток руди.
"Головне - це відсутність належного фінансування. Треба від розмов переходити до справи, і ділом доводити, що це не просто слова, а справді якісь реальні плани ", - повідомив журналістам екс-глава" Госатома "геогр Копчинський.
Грошей потрібно чимало: українська руда не така багата чистою речовиною, як руда з родовищ Канади, Казахстану та Австралії, тому видобуток сировини українцям обходиться дорожче. У Києві планують вирішити проблему за інвесторський рахунок. До уранодобувному проектам на території України інтерес проявляють компанії з Казахстану і Китаю. Залишилося лише вмовити їх підписати твердий контракт.
Власний видобуток - лише один із способів покінчити з "енергетичною залежністю" від Москви. Інший, більш простий - зробити себе енергетично залежними від будь-якої іншої країни. За словами Ігоря Насалика, Україна планує перевести до 40% блоків своїх атомних електростанцій на ядерне паливо американо-японської компанії Westinghouse. Зараз її частка на українському ринку становить 15%, решта 85% належать Росії. Експерти, однак же, стверджують, що така заміна просто небезпечна: закордонні паливні елементи не підходять більшості енергоблоків, побудованих ще за Радянського Союзу.
Серед інших заходів з ядерного вивільненню Київ називає відмову від співпраці з РФ по утилізації ядерних відходів. Цей крок може мати настільки ж важкі наслідки, як "сліпа" заміна постачальників палива. За словами глави Міненерго, Україна з наступного року перестане платити Росії за утилізацію по $ 150-200 млн щороку. Країна закінчує будівництво власного сухого сховища відходів з усіх АЕС країни на кредит в $ 260 млн, отриманий від США. Схрон розташовується в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Завантаження першої партії відпрацьованого палива очікується в кінці 2018 року. До цього відходи знаходитимуться в тимчасовому ( "мокрому") сховище.
Разом з тим представники провідних організацій європейської атомної промисловості минулого літа висловили стурбованість будівництвом на Україні сховища відпрацьованих ядерних відходів. Воно, за словами експертів, не відповідає стандартам ядерної безпеки та створює ризик аварій. Тієї ж думки дотримуються в Росії. Навіть якщо Україна зуміє побудувати власне сховище, обслуговувати його належним чином у країни не вистачить ні грошей, ні компетенції, вважає перший заступник голови комітету Держдуми з енергетики Ігор Ананський.
Втім, якщо міркування безпеки українські політики до уваги не беруть, існує ще один залізний аргумент на користь неспроможності їх уранового проекту. Справа в тому, що добутий з надр уран неможливо використовувати ні як паливо для АЕС, ні як начинку для ядерної бомби (а заклики повернути Україні статус ядерної держави останнім часом звучать в Києві все частіше). Уран колись потрібно збагатити, але заводів зі збагачення немає ні на Україні, ні в США. Навіть американське ядерне паливо, на яке мріють перейти українські станції, збагачується в Росії.
Якщо українці вирішать стати повністю незалежними від РФ в плані мирного атома, їм доведеться в принципі відмовитися від використання ядерної енергетики.
Фахівці по обидва боки російсько-українського кордону стверджують, що гучні заяви з приводу урану, які звучать останнім часом з Києва, мають виключно політичний підтекст. Вони робляться для нічого не розуміє публіки. Відмови від атомної співпраці з РФ немає і бути не може, оскільки це суперечить елементарному здоровому глузду. А частково це і зовсім неможливо.