20 років нашої історії - це біг по дорозі до рабства. Причому, учасники цього забігу - самі українці. Всі 20 років українці охоче віддавали державі владу над собою.
У 1944 році Фрідріх фон Хайєк написав невелику книжку «Дорога до рабства». Вона до цих пір залишається, мабуть, найвідомішою його роботою. В цій книжці Хайєк пояснює, що німецькі нацисти і італійські фашисти є прямі продовжувачі справи правлячих до них соціалістів. До влади ж ця публіка прийшла тому, що тільки вона могла втілити ідеї соціалістів, оскільки останні пасували перед тим фактом, що реалізувати свої задуми вони можуть тільки через неприкрите насильство. Фашисти не були такими чистоплюями і тому на законних виборах замінили собою соціалістів і втілили їх програму.
Україна є чудовою ілюстрацією цього процесу. Адже під «програмою» слід розуміти не стільки написані на папері тези, скільки ті єдино доступні методи якими вони можуть бути реалізовані. До речі, програма НСДАП, якщо з неї забрати кілька відвертих пунктів, сьогодні зійшла б за цілком «ліберальну».
20 років нашої історії - це біг по дорозі до рабства. Причому, учасники цього забігу - самі українці. Всі 20 років українці охоче віддавали державі владу над собою.
На початку 90-х, побачивши наряд міліції, у вас не виникало бажання перейти на інший бік вулиці. Чиновнички ходили в засаленых піджачках і радісно метушилися при будь-якій можливості «вирішити питання». Сьогодні всі сильно змінилося. Чому? Що стало причиною? Причиною стали ви.
Чиновники - це функція папірці - закону або іншого розпорядження. Довільно діяти без папірця їм дозволяє ваше потурання. Щоб дрібний чинуша не змінюючи посади перетворився в великого боса, має змінитися або вміст папірців або ваше потурання. У нашому випадку, відбувалося і те і інше.
Володимир Золоторьов громадянська спеціальність - радіоінженер. Військова - специалист по протиракетній обороні. У 93-м мимоволі став журналістом. Свою роботу не називає «аналітикою», а «синтетикою». Вважає, що людству терміново потрібні дві речі - аналоговий комп'ютер і еволюційна теорія Бога.
Почнемо з другого. 20 років українці не заперечували проти того, що явочним порядком чиновники розширювали свою владу. Який-небудь указик, постанова, а то і просто «лист» - документ із загадковою юридичною силою, - раптом міняли справи таким чином, що чиновники отримували більше вашої влади. Можна на пальцях перерахувати випадки, коли взагалі хто-то заперечував і ще менше випадків, коли вдавалося зупинити процес. Рідкісним винятком тут є, наприклад, невдачі держави в постійні спроби скасувати єдиний податок. А так - будь-яка ініціатива щодо обмеження волі (тобто, привласнення іншими людьми вашої влади над собою) мовчазно схвалювалась, а то і супроводжувалася радісним візгом прогресивної громадськості, як наприклад, обмеження куріння в громадських місцях» і заборона реклами тютюну.
Тепер про папірцях. Всі 20 років українці голосували за покращення життя вже завтра. Я б дав автору цього гасла премію в області маркетингу, якби існувала така, бо це гасло повною мірою відображає справжні сподівання українців і ті функції, які вони хотіли б бачити у держави. І на парламентських, і особливо на президентських виборах завжди перемагала публіка саме з такою програмою. Причому, все це час відбувалося зростання таких настроїв як серед виборців, так і серед політиків. Це не дивно, адже весь цей час відбувалося присвоєння вашої влади над собою, а оскільки тільки ця влада, тобто, свобода і може реально зробити вам «покращення», то справи ставали все гірше. Це змушувало людей вимагати від держави всі нового «покращення», яке полягало в більшому присвоєння вашої влади і так далі. Звичайно, процес далеко не линеен, але в загальному вигляді, саме така закономірність. У підсумку на президентських виборах у 2009 році ми отримали переважна більшість українців, які поділяють ідеї покращення вже завтра, адже в нашій темі до виборцям Януковича слід додати і виборців Тимошенко.
Грубо кажучи, кінцева мета, до якої прагнуть українці - це нічого не робити самим і щоб за них все робила держава. Для досягнення цієї мети держава повинна мати можливість поступати так, як йому хочеться і не бути пов'язаним різного роду процедурами і обмеженнями.
Для таких повноважень потрібні певні якості.
Коню, щоб вигравати скачки або тягати тяжкості, потрібно мати деякі здібності, причому різними, в залежності від завдання. Такі коні називаються елітними. Точно так само і в нашій історії. Немає ніякої потреби дивуватися і обурюватися українською владою. Ці люди пройшли конкурентний відбір, який не припиняється в їх чиновницькому світі ні на секунду. Саме ця публіка якнайкраще підходить для виконання тих обов'язків, які ви їм доручаєте, інші тут просто не впораються. І, до речі, що-то змушує мене думати, що Янукович - це ще далеко не межа.