Об этом говорится в заявлении организаторов, которое поступило в редакцию Главное:

Сьогодні в Харкові знищили дитячу плакатну акцію, частину Дитячої програми Бієнале молодого мистецтва. Сама Бієнале відбудеться восени, а акція "Плакат нашвидкуруч" була першою інтервенцією в міський простір, спробою почути голос дітей у місті.

Над створенням 120 плакатів працювали 70 учнів та учениць та кілька викладачів і кординаторів студії Aza Nizi Maza Плакати малювали три місяці, ще тиждень пішов на те, щоб відсканувати, надрукувати роботи, наклеїти їх на спеціальну конструкцію, вночі викладачі студії наклеїли роботи на два будівельні паркани у центрі міста – уздовж саду Шевченка з боку площі Свободи та в парку Стрілка.

Ця акція _не була_ партизанською – ми прокомунікували її створення з міським Департаментом культури (директоркою – Світланою Бабіцькою і заступницею, Тетяною Мараховською), котрі взяли на себе подальшу комунікацію з Департаментом комунального господарства та отримали письмовий дозвіл на її проведення, підписаний заступником директора комунального господарства Олексієм Богачем. Також Департамент культури брав на себе комунікацію з управлінням поліції та Зеленбудом.

Акція #плакат_нашвидкуруч #плакат_на_коленке була спробою винести голос дітей у міський простір, почути про проблеми, які їх хвилюють. Школу і стосунки з дорослими, вимушене співіснування красуні й чудовиська, народження «не з капусти», віру в Бога і єдинорога, самотність і плинність та інші речі. «Не все те золото – що золото», «Сьогодні в кубики граєшся, а завтра кубізмом займаєшся», «Вгадай, де ковирявся? » чи «Хто ти? » – юні автори й авторки тонко іронізували й відверто ставили питання, якими варто задаватися і дорослим.

Ми БУЛИ ГОТОВІ до того, що якісь роботи можуть спробувати зірвати або домальовувати перехожі, це нормальна історія для проектів у міському просторі – вони можуть викликати реакцію прямої дії, вступаючи в діалог із містом. Ми готові були фіксувати це природнє життя акції, збирати відгуки від містян.

Але виставка НЕ була знищена перехожими: судячи з того, як швидко та ретельно були зачищені обидва паркани (на них не залишилось ані сліду) – їх знімали не випадкові люди.

Ми НЕ просили її сторожити – ми просили її НЕ прибирати і отримали згоду На кому саме лежить відповідальність за знищення виставки та де знаходяться дитячі роботи – ми намагаємося з'ясувати зараз, за сприяння Департаменту культури та нашого юридичного відділу.

Поки що Департамент культури намагається з'ясувати, хто все ж таки зірвав роботи, а поза тим задається питанням – чи не можемо ми її просто швиденько повторити.

На жаль, це не "просто".

І справа навіть не в тому, що за відсутності фінансування невеликі, здавалося б, гроші, – 10 тисяч на друк плакатів – треба десь знайти, а в тому, що це була титанічна спільна робота і – _дитячі очікування_.

Поява цих робіт була спробую почути голос дітей у міському просторі.

Утім, почули ми знову щось інше.

На фото – як виглядав паркан уночі, як виглядає зранку, скан дозволу на проведення акції та діти, які збирають виставку.

Плакат нашвидкуруч. Акція студії Aza Nizi Maza