Перший футбольний уїкенд в України сезону залишився позаду.
Новий сезон. Нова сторінка в історії. Нові виклики. Нові тенденції. І зрештою просто повернення того, що так чи інакше на певному етапі поєднало українську футбольну спільноту. Українська Прем’єр-ліга повернулась у найбільш спекотні вихідні року, що було схоже більше на символічний знак — попереду дуже цікава кампанія.
1 тур. 31.07.2026 18:00 Зоря 2:0 Колос 1 тур. 01.08.2026 13:00 Кривбас 1:4 Карпати 15:30 Харків 1:0 Верес 1 тур. 02.08.2026 13:00 Чорноморець 1:2 Полісся 15:30 Епіцентр 3:0 Оболонь 1 тур. 03.08.2026 15:30 Буковина 0:0 ЛНЗ 18:00 Шахтар 5:1 Кудрівка Атаки "левів" та "гірників" не спеклась на сонці Львівські Карпати в минулому сезоні фінішували достатньо низько, як для амбіцій, які вони самі собі приписували перед початком того футбольного року. Зараз же часи змінились, керівництво клубу навчилось на власних помилках, тому від "зелено-білих" майже немає ефемерних розмов про глобальні завдання, а от марудної щоденної роботи вдосталь. Як мінімум, трансферна кампанія в них була сповнена цілком нетривіальними кроками.
Але в першій грі сезону проти криворізького Кривбасу ми відносно небагато говорили про такого новачка, як Моху в центрі поля Карпат. А от пригадати, як уміє грати Назарій Русин, на щастя, випала нагода. А ще Фран Фернандес усіх здивував Костенком на вістрі атаки, але нічого, виявилось, що цей гравець має достатній запас універсальності, щоб і цю позицію перекрити. Але львів’янам усе ж таки потрібен повноцінний центральний нападник.
Бо те, що проходило в грі проти колективу Патріка ван Леувена, навряд чи пройде проти інших суперників, які банально не ловитимуть контратаки та передачі за спини своїм центральним захисникам. Але в "червоно-білих" особливого вибору не було — вони зробили акцент на перший тайм, провели його цілком непогано, навіть половину часу вели за рахунком через пенальті, але зрештою втратили перевагу так само через одинадцятиметровий.
А в другій половині гри вже історія було суто про львівський футбол, бо чи-то не зрозуміла команда ван Леувена під час перерви, чи-то дійсно молодий та обмежений через фінансові питання, як подейкують, ростер дається взнаки. Але що в попередньому сезоні, що на старті цього, проблема з утриманням контролю над грою за її перебігом проглядається в Кривбасу заздалегідь. У Карпат у цьому плані, звісно, усе було набагато краще, тому й результат такий — із соковитим рахунком із натяком на розгром.
Проте не Карпати в цьому турі здобули найбільшу перевагу на табло над суперниками, а чинний чемпіон донецький Шахтар. Власне кажучи, той факт, що команда Арда Турана на старті сезону зможе обіграти Кудрівку, майже ні в кого сумнівів не викликав. Питанням було лише те, наскільки колектив Олександра Протченка дозволить розгулятись потужному супернику.
І в підсумку, так, "гірникам" ще пощастило, що на Арені Львів є хоча якийсь затінок, бо інакше в’язкий футбол "яструбів" у першому таймі ризикував виснажити їхню атакувальну спроможність. Там і так удалось із надривом провести перший м’яч, до речі — дуже гарний і вигадливий, на тлі незначної кількості змарнованих моментів, але перед самою перервою стандарт у вигляді кутового звів ці старання нанівець.
Однак і тут простежується збереження тенденції з минулого сезону — розмова з Тураном під час перерви сильно впливає на гру Шахтаря в другому таймі, і в дуже значній кількості випадків ці зміни є виключно позитивними. У грі проти Кудрівки бразильці влаштували самбу саме після перерви, і якби не взагалі недоречне святкування "розстрілом" від Еліаса та Аліссона, то це свято футболу було б важко не відзначати.
Єврокубки, нехай і короткі, стають поперек горла Житомирське Полісся та черкаський ЛНЗ, на превеликий жаль, вилетіли з кваліфікації Ліги конференцій УЄФА вже після перших своїх двоматчевих дуелей, тож тепер у цих команд залишилась лише внутрішня арена. Однак, судячи з досвіду першого туру, можливо, воно й на краще для них, бо що команда Руслана Ротаня, що колектив Віталія Пономарьова, зустрічались із вчорашніми представниками Першої ліги, і в обох випадках це були геть непрості матчі.
Хоча воно й зрозуміло: грати по опівдні в Одесі та трохи пізніше за часовим слотом на наступний день у Львові на початку серпня на відкритому стадіоні Україна — це взагалі не жарти. Команди буквально підсмажувались на футбольному полі, тож не дивно, що в підсумку ми бачили подекуди дуже несподівані повороти подій.
Як, наприклад, гол одеського Чорноморця у ворота "вовків", який прилетів після удару Робакідзе з дальньої відстані буквально з нічого. Але Бущана зрозуміти теж можна — майже чверть години стояти проти такого шаленого сонця, то можна й метелика потім пустити. Велетень на це згодом відповів не менш красиво, але все ж таки менш випадковим чином.
А загалом — Полісся повністю перегравало своїх суперників упродовж усього матчу за створеною небезпекою й загалом ігровим малюнком. Григорчук вирішив грати від захисту, але коли в тебе навіть флангових оборонців у розпорядженні немає, то робити це стає надто складно. "Моряки" в підсумку не впорались із завданням уже на початку другого тайму, і хоча "вовки" після цього виглядали далекими від свіжості, але покарати їх за це можна було хіба що під фінальний свисток.
І якщо вже мірятись суперниками, то в ЛНЗ після бельгійського Гента опонент був усе ж таки більш складним, аніж у Полісся. Бо Буковині, звичайно, ще треба освоїтись на такому рівні й, очевидно, швидше рухатись у питаннях підготовки домашнього стадіону, але щось у цьому колективі Сергія Шищенка все ж таки проглядається.
Проте помітно це "щось" було геть не одразу. ЛНЗ, усупереч усталеним враженням від стилю власного футболу, дуже агресивно в плані атаки провів цей матч. Моментів у команди Віталія Пономарьова було вдосталь уже в першому таймі, але спочатку удари в "бузкових" були якісь надто слабкі, а потім Герман Пеньков так увімкнувся до гри на лінії, що цього куражного кіпера ще треба було примудритись переграти.
У відповідь "жовто-чорні" створили насправді небагато до перерви, але один лишень удар Задераки наприкінці першого тайму легко міг перекрити все, що створив до цього ЛНЗ, якби м’яч таки зайшов у кут. А якщо ще брати до уваги супермоменти Войтіховського та того-таки Задераки ближче до фінального свистка, так узагалі команда Шищенка могла й за перемогу зачепитись. Однак і "бузкові" цей час проводили не без гольових нагод, але, як і в єврокубках, досі не можуть розпечатати з гри ворота суперників.
Харків багатообіцяючий та амбітний, але починає шлях із страждань Трансферну кампанію команди Младена Бартуловича загалом можна вважати зразковою цього літа, бо всі проблемні місця "золото-багряні", здається, закрили у власному складі. Але не без нюансів саме по грі. Уже перший матч проти рівненського Вереса продемонстрував, що значною перевагою на м’ячі Харків так само погано користується, як і до цього Металіст 1925. І ця тенденція простежується ще з минулого сезону.
Колектив Олега Шандрука виглядав далеким від тієї сили, що може нав’язати свій футбол суперникам у цій грі, але при цьому постійно намагався турбувати харків’ян швидкими контратаками. Ті, у свою чергу, витрачали сили на флангові прориви, які завершувались хіба що тим, що голкіпер Горох збирав собі бали за порятунки власних воріт. Ось так, момент за моментом, статистична перевага Харкова збільшувалась шаленими обертами, але заповітного м’яча все ніяк не було.
І, напевно, що його б ми й не побачили в цьому матчі, якби футбольна доля не вирішила, що відскок від незграбної спроби пробити в дотик у виконанні Парако має опинитись саме на нозі в Раміка Гаджиєва. Але коли бачиш, як цей хлопчина із заплющеними очима вчергове кладе м’яч у дальній кут фірмовим ударом, то не хочеться все списувати виключно на везіння. На нього ще потрібно заслуговувати.
Велике повернення додому Перший сезон у "елітному" дивізіоні кам’янець-подільський Епіцентр був змушений проводити суто на чужих полях, але при цьому стадіон ім. Г. Тонкочеєва в рідному місті клуб усе ж таки не закинув і постійно намагався щось робити, щоб уже в цій кампанії грати саме вдома. Запланували — зробили. Нехай і не надто "європейська" картинка на телевізійному екрані з трибунами в стані перебудови, але загалом відповідає титульному спонсору команди, тож теж можна вважати атмосферним моментом.
Ще й суперник за дебютною грою був цілком під силу "подолянам" — київська Оболонь, яка також нині займається домашнім стадіоном, тож до жовтня гратиме виключно гостьові матчі. І якщо в першому таймі цього вельми цікавого протистояння команди обмінювались гострими випадами, то після перерви домашня публіка вже мала приводи потішитись за успіхи її улюбленої команди в атаці.
Нехай і за рахунок пари пенальті в чужі ворота, але все ж таки колектив Сергія Нагорняка домігся свого в цій грі. До підстав призначати ці одинадцятиметрові питань жодних не виникало, тож Сіфуентес став автором не тільки першого гола на стадіоні ім. Г. Тонкочеєва в матчах УПЛ, а й одразу автором першого дубля. Хоча на правому крилі атаки Епіцентру відбувалась така корида в швидких атаках, що захист "пивоварів" ще кілька разів точно могли поводити за ніс, а не тільки Миронюк від себе додати ще один гол.
Перший матч сезону зіпсувало вилучення Але жодних конспірологій — і взагалі тур минув без відвертих суддівських помилок, що тішить — ковалівський Колос зусиллями Бурди сам винуватий у тому, що вже на восьмій хвилині матчу проти луганської Зорі залишився в меншості. Ця подія зіпсувала нам перспективи цього протистояння, яке багато хто вважав матчем двох рівних команд.
А він і був насправді таким, от тільки "колоски" були змушені свої атакувальні пориви все ж таки постійно тримати під контролем, а отже Зоря отримала можливості вести гру. Особливо це добре вдавалось команді Віктора Скрипника у вирішальні хвилини протистояння незадовго до фінального свистка, і коли м’ячі Будківського та Задорожного таки знайшли лівий кут воріт Пахолюка, то пазл остаточно склався.
Гол туру Гіоргі Робакідзе (Чорноморець) Владислав Велетень (Полісся) Аліссон Сантана (Шахтар) Артур Думанюк (Кудрівка) Найкращий гравець туру — Кауан Еліас (Шахтар).
Найкращий тренер туру — Фран Фернандес (Карпати).
# 06 серпня 2026 І О 1 Шахтар 1 3 2 Карпати 1 3 3 Епіцентр 1 3 4 Зоря 1 3 5 Полісся 1 3 6 Харків 1 3 7 Буковина 1 1 8 ЛНЗ 1 1 9 Динамо Київ 0 0 10 Лівий Берег 0 0 11 Чорноморець 1 0 12 Верес 1 0 13 Колос 1 0 14 Кривбас 1 0 15 Оболонь 1 0 16 Кудрівка 1 0 2 тур. 08.08.2026 13:00 Чорноморець -: - Колос 15:30 Лівий Берег -: - Кудрівка 18:00 Буковина -: - Оболонь 2 тур. 09.08.2026 13:00 Зоря -: - Кривбас 15:30 Епіцентр -: - Шахтар 18:00 Верес -: - Динамо Київ 2 тур. 10.08.2026 15:30 Полісся -: - Харків 18:00 Карпати -: - ЛНЗ